Вхід

профіль Амбасади

Черкаський державний технологічний університет

Історія Черкаського державного технологічного університету починається у 1960 р. з Черкаського загальнотехнічного факультету Київського технологічного інституту харчової промисловості (наказ міністра вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР за № 84 від 11 березня 1960 р.). Першим керівником – деканом Черкаського загальнотехнічного факультету – був кандидат технічних наук, доцент Лещенко Дмитро Дмитрович, який чимало зробив для становлення та подальшого зміцнення новоствореного навчального закладу. Першими викладачами факультету були В.П. Криштопа, О.Є. Кравченко, М.П. Лоєцький, Д.С. Сирота, Н.І. Пересипкіна, В.С. Королевич, А.В. Агальцев, В.І. Шатохін та інші. Науковий ступінь та вчене звання на 1960 р. мали: П.Ю. Маруня, І.Я. Казінкін, В.Т. Шпак. Доценти Черкаського педінституту М.Є. Фонкіч та Г.О. Бугаєнко працювали за сумісництвом. Черкаському регіону і обласному центру в умовах бурхливого розвитку на той час найбільше потрібні були інженери-будівельники. Тому з 20 травня 1961 р. Черкаський загальнотехнічний факультет було підпорядковано Київському інженерно-будівельному інституту. На факультеті тоді навчалося близько 500 студентів. У 1963 р. відбувся перший випуск. Студентів після трирічного терміну навчання було переведено для продовження освіти до інших вищих навчальних закладів України. У семидесяті роки минулого століття за вечірньою та заочною формами навчалось близько 1200 студентів. Було створено денне підготовче відділення. Кількість штатних викладачів зросла до 28. Діяло три кафедри: гуманітарних наук, загальнотехнічних і загальнонаукових дисциплін. З 1970 по 1975 рр. загальнотехнічний факультет очолював кандидат технічних наук, доцент Аліпов Георгій Іванович. За цей час був зроблений вагомий внесок у розвиток та поліпшення роботи факультету, зокрема добудовано гуртожиток № 1 та їдальню на 220 місць. У 1976 р. керівником факультету було призначено кандидата технічних наук, доцента Кайдаша Миколу Геврасійовича. Із збільшенням контингенту студентів, зміцненням кадрового складу та розширенням навчально-лабораторної бази й інфраструктури для нашого навчального закладу рамки загальнотехнічного факультету стали завузькими. Тому 10 листопада 1977 р. наказом міністра вищої і середньої спеціальної освіти за № 370 його було реорганізовано у Черкаський філіал Київського інженерно-будівельного інституту. Крім загальнотехнічного, було створено будівельний факультет, започатковано спеціальність "Промислове та цивільне будівництво" з вечірньою формою навчання. На той час у філіалі на двох факультетах навчалися понад 1500 студентів, з яких близько 800 – за заочною формою навчання, і майже 750 – за вечірньою. Працювало п’ять кафедр: марксизму-ленінізму, загальнотехнічних дисциплін, математики, фізики і хімії та будівництва. Половина професорсько-викладацького персоналу мала наукові ступені й вчені звання. Навчально-матеріальна база філіалу з року в рік зростала: два навчально-лабораторні корпуси, 12 лабораторій, бібліотека, їдальня, буфет і два студентські гуртожитки. Було розроблено генеральний план розвитку Черкаського філіалу Київського інженерно-будівельного інституту на 1980 – 1990 рр., згідно з яким у березні 1980 р. розпочалося будівництво нового дев’ятиповерхового навчально-лабораторного корпусу (нині головний корпус Черкаського державного технологічного університету). На урочистостях з нагоди закладання підвалин новобудови із капсулою-посланням для наступних поколінь зібрались представники керівництва області й міста, підприємств і організацій. Будівництво цього об’єкта велося за рахунок пайових коштів промислових підприємств Черкаської області. Перспективним планом також передбачалося створення нових факультетів: приладобудівного, механічного, радіотехнічного, економічного, хіміко-технологічного. І головна мета – набуття вищим навчальним закладом самостійності. 1 грудня 1979 р. Черкаський філіал Київського інженерно-будівельного інституту підпорядковано Київському політехнічному інституту, що внесло докорінні зміни в його профіль. Розпочалася підготовка спеціалістів різних галузей народного господарства. Було здійснено прийом студентів на спеціальності "Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти", "Прилади точної механіки", "Механічне обладнання заводів будівельних матеріалів". Таким чином, було впроваджено наскрізну підготовку інженерів від першого курсу до останнього за п‘ятьма спеціальностями (включаючи спеціальності "Промислове і цивільне будівництво" та "Технологія неорганічних речовин"). На цей час вже складалися основи і традиції нашого навчального закладу. З 1980 по 1987 рр. філіал очолював доктор технічних наук, професор Поліщук Анатолій Костянтинович, який багато зробив для подальшого розвитку матеріальної бази навчального закладу. В 1982 р. створено вечірній факультет, деканом якого призначено кандидата технічних наук, доцента М.М. Битька. Почалася ціліспрямована підготовка до відкриття самостійного вищого навчального закладу. І в цьому питанні велику роль відіграв директор філіалу професор А.К. Поліщук. У 1983 р. було здано в експлуатацію новий навчально-лабораторний корпус (нині це корпус № 1), завдяки чому збільшилися навчальні площі, поліпшилося технічне оснащення лабораторій, кабінетів. Відбувся перший випуск інженерів-механіків, розпочато підготовку фахівців за спеціальностями: "Радіотехніка", "Електронно-обчислювальні машини" з вечірньою формою навчання. Вперше здійснено набір на денне відділення за спеціальностями: "Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти", "Прилади точної механіки", що стало базою для створення механічного факультету. В цьому ж році відбувся перший випуск інженерів за спеціальністю "Технологія неорганічних речовин". У ці роки до філіалу прибувають нові кваліфіковані кадри – кандидати наук, доценти В.В. Мироненко, В.І. Фірсов, В.І. Кобко, Н.П. Красиловець, Є.Я. Губар. Захистили кандидатські дисертації В.С. Королевич, В.І. Шатохін, К.Я. Охріменко, С.А. Кисіль, В.П. Оніпченко, О.Г. Березняк та інші. Почали працювати в навчальному закладі доктори наук, професори С.І. Губар, Є.О. Васильцов, В.І. Биков, Ю.О. Кочкарьов. У 1985 р. у філіалі вже працювало п’ять докторів наук, професорів, 45 кандидатів наук, доцентів, які мали тісні зв‘язки з провідними вченими Київського політехнічного інституту. Нарощення наукового потенціалу навчального закладу відбувалося через запрошення для роботи, крім професорів, ряду кандидатів наук, доцентів. Це такі викладачі, як В.М. Лісоченко, В.І. Унрод, В.Є. Степаненко, Н.І. Степаненко, Г.С. Столяренко, О.П. Горох, К.З. Ягудін, Л.Г. Темнік, О.І. Бакаєв, Ю.Г. Лега та інші. Вони зробили вагомий внесок у подальший розвиток навчального закладу. З часом розширювали свої можливості підприємства Черкащини, зростала потреба у висококваліфікованих фахівцях. У Черкаському філіалі відчувалась потреба поповнення рядів науковців для підготовки фахівців за спеціальностями "Обчислювальна техніка", "Комп‘ютерні науки". Доктор технічних наук, професор Ю.О. Кочкарьов разом з кандидатом технічних наук, доцентом Г.Т. Олійником чимало зусиль доклали до створення і розвитку кафедри обчислювальної техніки. Було відкрито механічний факультет з денною формою навчання, деканом якого було призначено А.П. Ткаченка. Збільшився і прийом студентів, зокрема на стаціонар – до 125 осіб, на вечірній факультет – до 300 і загальнотехнічний – до 340 осіб. Станом на 16 березня 1985 р. у філіалі налічувалось 2400 студентів: з них 190 – денної форми навчання, 1200 – вечірньої, 1010 – заочної, а також 75 слухачів підготовчого відділення. На восьми кафедрах працювало 90 викладачів. З початком перебудови (1985 р.) змінилася процедура призначення керівників колективів, їх почали обирати на загальних зборах працівників підприємств, організацій, установ. У квітні 1987 р. на загальних зборах колективу філіалу одноголосно директором було обрано професора Бикова Валентина Івановича, який з 1985 р. очолював кафедру технології машинобудування. З 1987 по 1991 рр. кількість спеціальностей денної форми навчання зросла з 2 до 6, кількість кафедр – з 8 до 16, докторів наук – з 5 до 16, кандидатів наук – з 45 до 55. Професорсько-викладацький склад поповнили професори: д.ф.-м.н. Ю.П. Кунченко, д.т.н. Р.А. Аблязов, д.т.н. Д.І. Котельников, д.т.н. В.Я. Білоусов, д.х.н. Б.П. Мінаєв, д.т.н. С.П Поляков, к.т.н. П.О. Руденко. Захистили докторські дисертації В.І. Діскант, В.Т. Шпак, В.К. Шпак, В.А. Ващенко. Відбулися структурні зміни: ліквідовано вечірній факультет, розширено механічний та створено приладобудівний. У цей час започаткував свою роботу факультет по роботі з іноземними студентами. На денному відділенні було розпочато підготовку за спеціальностями "Радіотехніка" та "Електронно-обчислювальні машини". У 1990 р. збудовано навчально-лабораторний корпус № 4. Вагомий внесок у його будівництво зробили заступник директора філіалу А.О. Надточій і начальник відділу капітального будівництва Н.О. Васильєва. Для відпочинку працівників, починаючи з 1988 р., побудовано базу відпочинку «Рось», яка займає площу у 2 га. Київський політехнічний інститут на той час вже мав великий досвід створення самостійних вищих навчальних закладів, що відокремлювались від нього і ставали зразковими. Черкаський філіал КПІ також готувався до такої події. 26 липня 1991 р. за клопотанням керівних органів області, Київського політехнічного інституту, Міністерства освіти України Кабінет Міністрів нашої держави прийняв рішення про створення на базі Черкаського філіалу КПІ Черкаського інженерно-технологічного інституту (ЧІТІ) як самостійного вузу з державною формою власності. Першим ректором інституту обрано Бикова Валентина Івановича. Принагідно слід зазначити, що в цей час в інституті відкривалися нові спеціальності, збільшувався контингент студентів. До шести спеціальностей денної форми навчання, що були на час створення інституту, додалося ще десять: фінанси і кредит; облік і аудит; менеджмент організацій; економіка підприємства; обробка матеріалів за спецтехнологіями; екологія; інфораційні управляючі системи та технології; програмне забезпечення автоматизованих систем; металорізальні верстати та системи; прикладна лінгвістика. У 1991 – 1992 навчальному році у складі ректорату налічувалося п‘ять проректорів, а саме: проректор Сирота Михайло Дмитрович, який відповідав за організацію навчальної роботи; Акіньшин Валерій Дмитрович – проректор з наукової роботи; Яценко Володимир Микитович – проректор з фінансово-економічної роботи та соціального розвитку; Бушин Микола Іванович – проректор з міжнародних зв‘язків; Сьобко Петро Никифорович – проректор з адміністративно-господарської роботи. Потім була введена посада проректора з навчально-виховної роботи, яку обіймала Лукашенко Валентина Максимівна. З набуттям інститутської самостійності ректорат і професорсько-викладацький склад приступили до справжньої перебудови навчального процесу з тим, щоб забезпечити Черкаський регіон кадрами такого рівня кваліфікації, який би відповідав вимогам формування ринкових механізмів. З 1993 р. колектив науковців ЧІТІ плідно співпрацює з колегами Лінчопінського університету (Швеція). У 1996 – 1999 рр. успішно проводилися спільні науково-дослідні роботи з представниками інституту Ерстеда м. Копенгаген (Данія), університетів м. Страсбург (Франція), м. Констанц (ФРН), у 1998 – 2000 рр. – з університетами Німеччини, Ізраїлю, Об‘єднаних Арабських Еміратів та ін. Важливе місце завжди займала робота з науково обдарованою молоддю, починаючи зі студентів, які залучаються до наукових досліджень. Методичне керівництво науково-технічною творчістю студентів здійснюють рада з науково-дослідної роботи студентів та рада молодих вчених. Традиційними стали дні студентської науки. У 1991 – 2000 рр. у Черкаському інженерно-технологічному інституті здійснено низку заходів, які докорінно змінили не лише зміст навчально-виховного та наукового процесів, а й статус вищого навчального закладу. Вони, в першу чергу, стосувалися таких важливих питань, як удосконалення стилю й методів роботи апарату управління. У 1997 р. в інституті вперше був здійснений випуск бакалаврів і магістрів за новими навчальними планами. У 1999 – 2001 рр. від 30 до 48 % дипломних проектів було виконано за конкретними завданнями виробництва, 45 % – за реальними проектно-конструкторськими й технологічними розробками, 22 % мали дослідну спрямованість. 87 % випускників 2000 р. були працевлаштовані. Державною атестаційною комісією було відзначено, що організаційне і науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу в ЧІТІ відповідає державним вимогам, а також існує чітка система планування та організації навчального процесу. Було затверджено атрибутику навчального закладу. Виховна складова навчально-виховного процесу набула реалізації через масові заходи: відзначення державних свят, вшанування ювілярів, національно-патріотичне виховання, організоване дозвілля студентів та співробітників ЧІТІ. Необхідно бути об’єктивним і достеменно підкреслити, що за часи керівництва професора В.І. Бикова у Черкаському інженерно-технологічному інституті настійно і планомірно створювалися всі умови до переходу вищого навчального закладу у нову якість – набуття статусу університету. На початку 1990-х рр. у системі вищої освіти України сталося досить багато якісних і кількісних змін: навчальні заклади перейшли до ступеневої підготовки спеціалістів; усі вузи пройшли атестацію та отримали відповідну категорію; було здійснено реорганізацію і зміну статусу вузів; державою було створено умови для відкриття нових вузів і спеціальностей на комерційних засадах. Інститут набував сил, постійно розвивався і зміцнював матеріальну базу. У вересні 1998 р. ректором інституту на зборах трудового колективу було обрано проректора з науково-дослідної роботи ЧІТІ Легу Юрія Григоровича. З приходом на посаду ректора Ю.Г. Леги здійснено низку заходів, які докорінно змінили не лише зміст навчально-виховного та наукового процесу, а й статус вищого навчального закладу. Вони стосувалися таких важливих питань, як удосконалення стилю й методів роботи апарату управління, втілення в життя нових підходів і методів роботи, відкриття нових факультетів, підвищення виконавчої дисципліни. На той час у Черкаському інженерно-технологічному інституті налічувалося 9 факультетів, 30 кафедр, підготовка фахівців здійснювалася із 11 напрямів за 17 спеціальностями та 26 спеціалізаціями. Також до структури інституту було включено Смілянський радіотехнікум, два філіали кафедр, сім навчально-методичних комплексів у районних центрах області: Кам’янці, Золотоноші, Тальному, Смілі, а також у смт Стеблів. Станом на 1 грудня 2000 р. у ЧІТІ навчалося 5450 студентів, із них 3371 – за денною формою, 2079 – за заочною. 2395 студентів навчалися за рахунок бюджету держави, решта – на умовах контракту, коштом фізичних та юридичних осіб. Крім цього, в інституті працювали магістратура та екстернат, де навчалося близько 80 осіб. Навчальний процес забезпечували 310 викладачів, серед яких 24 доктори наук, професори (з урахуванням сумісництва), 106 кандидатів наук, доцентів. В інституті працювали 15 академіків галузевих академій. Переважна більшість професорсько-викладацького складу мала стаж науково-педагогічної роботи десять і більше років. Половину кафедр очолювали доктори наук, професори. У ці роки у Черкаському інженерно-технологічному інституті склалася відповідна організаційно-управлінська структура на чолі з ректором, який обирається на загальних зборах трудового колективу і затверджується Міністерством освіти і науки України. Під його керівництвом і керівництвом проректорів функціонує кілька колегіальних органів. По-перше, вчена рада – орган, що розглядає і визначає найважливіші напрямки діяльності інституту. По-друге, рада деканів, основне призначення якої зводиться до забезпечення високого рівня навчального процесу і організації на наукових засадах виховної роботи студентів. По-третє, методична рада, яка визначає головні напрямки методичного забезпечення викладання та інтенсифікації навчального процесу. По-четверте, науково-технічна рада, що займається питаннями координації науково-технічної діяльності. По-п‘яте, виховна рада, що займається питаннями національно-патріотичного виховання та гуманізації навчального процесу. Така система управління дає можливість ефективного керівництва, тому що до вирішення кардинальних питань розвитку колективу залучається широкий загал викладачів, співробітників і студентів. Концепція розвитку інституту була спрямована на відкриття нових, необхідних суспільству спеціальностей. У 2000 р. їх було вже 17. Серед нових і престижних спеціальностей: комп‘ютерне програмування, прикладна лінгвістика, а також блок економічних спеціальностей – фінанси, бухоблік і аудит, менеджмент, економічна кібернетика та інші. У 1999 р. інститут придбав базу відпочинку на березі Чорного моря, де за сезон оздоровляється більше 600 осіб. Було створено лікувально-оздоровчий центр для студентів та співробітників. В умовах ринкової економіки колектив Черкаського інженерно-технологічного інституту розробив концепцію розвитку, заходами якої було передбачено подальше вдосконалення навчальної, наукової діяльності та виховання майбутніх спеціалістів. Із 1993 р. веде відлік своєї історії факультет перепідготовки фахівців (декани – проф. І.П. Підласий, к.т.н., доцент Т.І. Веретільник). За цей період пройшли перепідготовку та одержали другу спеціальність понад 2500 осіб, з них понад 1000 осіб з вищою освітою, у тому числі підвищили кваліфікацію працівники податкових адміністрацій Черкаської, Кіровоградської, Дніпропетровської та Сумської областей України. Було отримано ліцензію на право навчання фахівців з ведення реєстру власників іменних цінних паперів і підготовлено близько 200 реєстраторів. У 1998 р. ректорат ЧІТІ прийняв рішення про створення Музею історії навчального закладу, який урочисто було відкрито 10 квітня 1998 р. Організатором розробки та формування експозиції музею є професор М.І. Бушин. Профспілкова організація та спілка жінок "Оріана" розгорнули в стінах навчального закладу активну роботу з організації дозвілля та розвитку корпоративної культури. На новий рівень було піднято організацію виховної роботи через створення за ініціативи проректора з гуманітарної освіти та виховання Л.І. Білик Гуманітарно-виховної частини (з 2005 р. реорганізованої у Центр культури та виховання ЧДТУ), під егідою якої розвивалось студентське самоврядування, виховна робота, патріотичне виховання, художня самодіяльність. Завоював велику популярність серед студентства студентський клуб, народний хоровий колектив "Наддніпряни", молодіжна театральна студія, хореографічний колектив "Либідь", клуб "Інтелект". В ці роки відбувалось активне становлення студентського самоврядування у навчальному закладі. У жовтні 2000 р. відбулася акредитація інституту. Згідно з рішенням міжгалузевої акредитаційної комісії від 15 грудня 2000 р. та наказом Міністерства освіти і науки України від 25 грудня 2000 р. Черкаський інженерно-технологічний інститут акредитовано за найвищим ІV рівнем. Працівники інституту розуміли, що це не лише визнання заслуг, а й здобуття права на більш високе звання – Черкаський державний технологічний університет. І вже 26 вересня 2001 р. було прийняте розпорядження Кабінету Міністрів України "Про утворення Черкаського державного технологічного університету", яке підписав Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах. Протягом 50-річного існування навчального закладу підготовлено понад 40 тис. фахівців з вищою освітою, які працюють у різних галузях народного господарства нашої держави. Серед випускників є народні депутати, політичні діячі, багато діячів науки, керівників підприємств, установ, організацій різних форм власності. Все це ще раз підтверджує високий професіоналізм науково-педагогічного складу університету, його відповідальність за глибоку і якісну підготовку і виховання майбутніх фахівців.

Амбасадор

Співробітники

  • Відеокурси ВНЗ

    Відео відсутні

  • Новини
  • Завдання
  • Вакансії
  • Оксфордські дебати

    Команда Студентської ради нашого Університету у складі Шмиголя Сергія, Черненко Богдана та Скічко Анастасії взяли участь в Оксфордських дебатах. Суперником була команда від ЧНУ ім. Б. Хмельницького. В запеклих суперечках пепемогу вибороли наші студенти, переспоривши конкурентів у темах: «чи потрібна Україні мажоритарна система» та «Непрямий підкуп: це добре чи погано». Кожен, з команди переможців, отримали приз - подарунковий сертифікат на 200 грн в книжковий магазин «Буквиця».

    Детальніше

  • записи відсутні

  • записи відсутні